Бізнес-спільнота звернулась до влади з приводу оновлення законодавства

Представники Національної бізнес-коаліції та Української Ради Бізнесу, до складу яких входить більше 100 бізнес-асоціацій малого й середнього бізнесу, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, звернулись до Президента України та Верховної Ради України із таким.

Для подолання ключових загроз, які на цей час стоять перед Україною, першочергово необхідно реалізувати такі завдання, визначені бізнес-спільнотами як ключові пріоритети на цей рік:

1. Забезпечити проведення судової реформи, яка передбачатиме:

• Повне перезавантаження Вищої ради правосуддя. Міжнародні експерти мають увійти до складу конкурсної комісії, яка відбиратиме найкращих кандидатів до ВРП і подаватиме їх на затвердження суб’єктам призначення. Конкурсна комісія має складатись із міжнародників, представників громадськості та суддів у рівних частинах.
• Формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії на конкурсних засадах поза будь-яким контролем ВРП незалежною конкурсною комісією з вирішальною роллю міжнародних експертів. Забезпечити незалежність ВККС від ВРП.
• ОАСК і Київський окружний адміністративний суд мають бути реорганізовані в один окружний суд із конкурсною процедурою його формування.

Вже є перші позитивні зрушення у цьому питанні: зареєстровано оптимальний проект закону №3711-1, який передбачає перезавантаження ВРП та створення незалежної ВККС, а також підписано Меморандум із ЄС.

Також зазначили, що судова система вже демонструє перші ознаки оздоровлення: на цей час працює ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлено Верховний суд України – які демонструють всі ознаки незалежного правосуддя.

2. Забезпечити продовження та реалізацію інституційної реформи податкової та митної служб: запровадження персональної відповідальності співробітників, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення конкурентних заробітних плат співробітникам. Забезпечити створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідацію податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.

Відповідний проект закону (№3087д) вже прийнято за основу, проте необхідне доопрацювання до другого читання – зокрема, щодо підпорядкування Кабінету міністрів України, суттєвого посилення аналітичного блоку, однозначної передачі всіх економічних злочинів Бюро економічної безпеки, забезпечення участі громадськості у Конкурсній комісії. Також необхідне прийняття супутнього проекту № 3959 та недопущення прийняття шкідливого № 3959-1.

3. Забезпечити оновлення податкового та митного законодавства– зокрема, доопрацювання податкового та митного законодавства, зміни якого будуть націлені на: заміну корупційного податку на прибуток інноваційним податком на виведений капітал для всіх підприємств; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, деофшоризацію економіки, збереження спрощеної системи оподаткування та мінімізацію зловживань нею, сприяння мікро- і малому підприємництву, запровадження механізму податкової субсидії на фінансування громадських організацій і політичних партій тощо. Компенсаторами мають бути – детінізація економіки та зниження загальнодержавних видатків із поточних 41 % від ВВП до 33-35% від ВВП).

У митному напрямку має бути запроваджено прозору електронну чергу на митне оформлення, яка би працювала за принципом First In-First Out; на заміну тотальному огляду запроваджено вибірковий контроль товарів всіма суміжними службами виключно за принципом аналізу ризиків; забезпечено уніфікацію митних зборів; імплементовано правила спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, загальноєвропейської електронної транзитної системи (NCTS) та інших сучасних технологій контролю за доставкою товарів; забезпечено повноцінний обмін інформацією з іншими країнами і створено дієвий механізм автоматизованого порівняння відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена; унеможливлено використання поштових каналів для постачання контрабандних товарів.

4. Запровадити сучасне трудове право,засноване на свободі трудового договору, спрощення адміністрування звітності, спрощення документального оформлення працівника.

5. Демонополізувати ринки тепло- та енергопостачання, забезпечити рівність доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій – зокрема, електромереж та приватної тяги.

У цьому напрямку перш за все необхідно реалізувати:

• Визначити кросс-галузеві монополії на ринку вугілля та електроенергії і умови їх примусового поділу, стимулювати видобуток газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
• Терміново спроектувати та побудувати вставки постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського Союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії. Забезпечити публічне звітування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України про статус впровадження заходів із синхронізації електромережі.
• Забезпечити екологічність енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, плану зменшення викидів тощо.
• Забезпечити постійний доступний та достатній фінансовий ресурс для реалізації енергоефективних проектів в індивідуальних та багатоквартирних будинках.

6. Сприяти детінізації економіки:

• ухвалення оптимального проекту закону щодо детінізації ринку оренди с/г землі – № 3131-1 або 3131-д;
• зміна моделі тотальної фіскалізації 2 та 3 груп платників ЄП на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, визначених на основі товарних груп та розміру торгової площі;
• повноцінна та своєчасна імплементація моделі “кешбек для споживача” у фіскалізованій торгівлі;
• удосконалення законодавства щодо програмних РРО з метою спрощення використання та адміністрування;
• зменшення дискреційних повноважень податкових органів, які сприятимуть корупції та тінізації бізнесу. прийняти проект закону №4065 із врахуванням до другого читання пропозицій білого бізнесу.

7. Забезпечити підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та законодавчо забезпечити максимальну участь зацікавлених сторін на етапі формування регуляторного акту. Забезпечити недопущення прийняття тих нормативно-правових актів, що запроваджують необґрунтовані бар’єри для ведення бізнесу, погіршують умови ведення бізнесу, створюють нерівні умови для учасників ринку.

Представники бізнесу закликають Президента України та народних депутатів всіх політичних сил обговорити та підтримати пропозиції, сформовані експертами та представниками бізнес-об’єднань за висновками досліджень, і якнайшвидше погодити та прийняти необхідні нормативно-правові акти.

!!Також читайте: українці можуть в’їхати до Білорусі тільки за закордонним паспортом