Ми живемо в такі часи, коли інтернет та смартфон завжди при собі, всюди багато камер відеоспостереження і т.д. В критичній ситуації такій як ми з колегами попали в останній тиждень зими – знайти людину в центрі Києва – нажаль не працює зовсім нічого.
Ігнатьєву Наталью Василівну ми ще не знайшли – продовжуємо пошук. Порушено кримінальну справу, щодня обдзвонюються лікарні і т.д., нема результату.
Гальмує просування пошуків – відсутність можливості розповсюдження інформації через офіційні джерела ЗМІ згідно Закону України «Про захист персональних даних».
Так, з посиланням на закон нам відмовили ТРК Україна, 1+1, проігнорували інші телеканали, відмовили/проігнорували всі існуючі радіостанції та друковані видання (газети).
Ми дослідили це питання – Якщо зіслатися на статтю 6 п. 6. та п. 7, статтю 7 п. 2, статтю 14 п. 2 а також статтю 25 п. 1 та п. 2 ЗУ “Про захист персональних даних” та посилання на сайт МВС розшук (Інформація на сайті МВС розшук: тут) то вони повинні але не зобов’язані розмістити дані про зниклу особу, але все одно – відмова! Чому? ЗМІ в Україні тепер працюють тільки щоб полоскати політиків????
Що лишається із реального?
– Особисті ресурси/ресурси друзів та знайомих – саме тому ми «кумовство» ніколи не поборемо в нашій країні
– Соціальні мережі facebook та telegram з поширенням у великі спеціалізовані групи та групи мешканців ОТГ і районів
– Фізично розклеювати самостійно роздруковані оголошення по місцях масового скупчення людей – метро, вокзали, дошки оголошень житлових будинків, зупинки громадського транспорту – довго не повисять оголошення, але значний відсоток людей їх читає
– Волонтерські організації, які допоможуть з кінологами та візьмуть частину вказаних вище опцій на себе.
Із неприємного – не відомо для кого створювався ресурс “Безпечне місто” – поліція до нього доступ здобуває тижнями і камери працють не всюди і ЦЕ ЦЕНТР МІСТА зі всією критичною інфраструктурою.
Ми зтикнулися також з абсолютною та повною байдужістю навколишніх (біля будинку зниклої) організацій (їх керівників) щодо надання доступу для нацполіції до архіву їх камер (по яким видно під’їзд, прибудинкову територію). Позитиву наразі не додає, але ми щиро дякуємо всім, хто нам допомагає з пошуками та сподіваємось знайти пані Ігнатьєву.
Продовжуємо пошук….
