«Антиколомойський» закон про банки: рух до Європи чи розбірки між олігархами?

13 травня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №2571-д “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (так званий «антиколомойский» закон), який є останньою умовою МВФ для надання фінансування Україні. Однак в цей же день в Раду зареєстрували дві постанови, які заблокували підписання закону спікером парламенту та президентом.

Прийнятий законопроект – це великий комплекс змін до банківського законодавства, які в тому числі стосуються судових розглядів навколо рішень Національного банку.  Норми нового закону поширюються на всі процеси, пов’язані з рішеннями НБУ про банки-банкрути, у тому числі ті, які вже почалися.

На сайті ВРУ відзначається, що «закон спрямований на підвищення якості і ефективності виконання НБУ своїх функцій у сфері банківського регулювання і нагляду.

Цими змінами розширено повноваження НБУ, по здійсненню нагляду за банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків пов’язаних з банком осіб, та за допомогою яких банку та кредиторам банку було завдано збитків, посилені механізми участі держави у виведенні банку з ринку.

Внесено зміни і в процедуру оскарження рішень НБУ, КМУ та Міністерства фінансів. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції, розглядає справи по відшкодуванню шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями Кабінету Міністрів України, а також індивідуальними актами Міністерства фінансів України».

Цей закон, зокрема, уточнює, що екс-власники банків-банкрутів дійсно можуть визнати неправомірними дії держави, але не можуть повернути контроль над фінустановами. При цьому вони можуть претендувати на матеріальну компенсацію, але для цього повинні довести свої збитки з допомогою міжнародного аудитора, якого обере суд. Розмір компенсації визначається на основі вартості акцій на час націоналізації та в разі неплатоспроможного банку така компенсація, найімовірніше, буде нульовою (за винятком випадків, коли банк виводиться з ринку у зв’язку з браком коштів).

Удосконалено та прискорено (до декількох днів) механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку.

Це також означає, що навіть якщо який-небудь суд з різних причин проігнорує вимоги закону і вирішить повернути неплатоспроможний банк колишнім власникам, активи такого банку будуть миттєво передані перехідному/приймаючому банку і такий банк продовжить функціонування як нова юридична особа без шкоди вкладникам та іншим клієнтам.

Таким чином, закон запроваджує механізм, що створює баланс між інтересами держави, клієнтами, вкладниками, та власниками банків, крім того істотно посилюються позиції держави Україна в суперечці з бізнесменом Ігорем Коломойським, про націоналізацію Приват-банку (через що закон і названий антиколомойским).

Згідно з прийнятим законом, рішення НБУ, пов’язані з виведенням банку з ринку, можуть бути оскаржені та скасовані (визнані недійсними) судом. Проте суд зобов’язаний перевіряти тільки юридичні аспекти таких рішень (їх законність). І жодним чином не може аналізувати платоспроможність банку який ліквідується.

Прийняття закону зіткнулося з дуже потужним опором великої кількості представників українського бізнесу, банки яких піддалися процедурі ліквідації або націоналізації. І, незважаючи на прийняття закону більшістю депутатів, підтримку цього закону президентом України, підписання закону заблоковано внесенням у ВР двох постанов про скасування результатів голосування 13 травня. Крім того, в Окружний адміністративний суд Києва подано позов про визнання незаконності прийняття цього закону. У багатьох противників закону є питання про його відповідність Конституції України.

У вівторок, 19 травня народні депутати не підтримали постанови про скасування голосування за банківський закон, в результаті чого, банківський закон розблоковано для підписання спікером Верховної Ради і президентом України.

20 травня, під час брифінгу з журналістами Президент Володимир Зеленський заявив, що може підписати “антиколомойський” закон або у середу 20 травня, або протягом 1-2 днів.

В цілому закон “Про внесення змін в законодавчі акти України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” суттєво наближає банківське законодавство України до європейського законодавства шляхом впровадження міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ. Що, в свою чергу, посилює контрольованість банківської системи України Міжнародними фінансовими структурами і може створити більш сприятливий інвестиційний клімат в Україні. Ми ж прагнемо в Європу, чи вже ні?

!!Також читайте: Зберігати гроші можна буде в «Укрпошті»