У парламенті планують удосконалити порядок складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідний законопроект № 3327 оприлюднений на сайті Верховної Ради. Автори ініціативи пропонують передбачити можливість складання протоколу про адміністративні правопорушення за відсутності правопорушника.
Прийняття проекту закону призведе до ситуацій, коли людина навіть не буде знати, що вчинила адміністративне правопорушення, а після спливу тримісячного строку не зможе забезпечити собі отримання доказів своєї невинуватості.
Якщо зараз протокол про адміністративне правопорушення складається протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, та тільки в її присутності. То за новою процедурою протокол можна складати три місяці та без присутності правопорушника. Тобто зрозуміло, що людина може і не здогадуватись, де, коли і що порушила. Вона не зможе надати пояснення чи зауваження до протоколу.
Наразі під час оформлення протоколу людина має право зазначити у ньому свідків, чиї показання можуть спростувати твердження про вчинення правопорушення. Тому, у разі прийняття законопроекту, реалізація права на зібрання доказів фактично втрачається.
Зазвичай свідками події стають перехожі. Знайти їх потім правопорушнику буде нереально. Тимчасом орган, що уповноважений на складення протоколів про адмінпорушення, може протягом трьох місяців збирати докази на підтвердження вашої винуватості, знайти «правильних» свідків, «відкорегувати» їх пояснення, «переписати» протокол задля його належного оформлення і уникнення повернення на доопрацювання».
Разом з цим, часто доказами стають відеозаписи з нагрудних камер працівників правоохоронних органів, чи відеозаписи з камер спостереження на місці події. Проте, якщо протокол про вчинення адміністративного правопорушення будуть складати протягом трьох місяців, то такі відеозаписи можуть просто не зберігатись, а тому правопорушнику слід буде шукати інші докази своєї невинуватості.
Також у законопроекті передбачено, що якщо особа не була присутня під час складення протоколу, то другий його примірник буде направлений на адресу її місця проживання або роботи чи служби. Тут виникає велике питання до алгоритму доставки примірників протоколів. Оскільки проектом не передбачено ані способу їх направлення, ані необхідності отримання підтвердження вручення. Відсутній текст й про обов’язок направляти протокол цінним листом з описом вкладення, що могло б забезпечити реальний факт направлення саме цього протоколу.
!!Читайте також БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА ПІД ЧАС КАРАНТИНУ