Як зміняться правила платежів з 28 квітня? Фінмоніторинг по-новому!

Отже, 28 квітня 2020 року набуває чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 N 361-IX. Це означає, що суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тобто тих, хто зобов’язаний доповідати про всі операції понад певну суму, стало більше – серед них тепер і приватні бухгалтери. Крім того, згідно з документом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають і операції з віртуальними активами, в тому числі з криптовалютою.

Сам по собі фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, які вживаються суб’єктами фінмоніторингу у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей, включаючи здійснення державного фінмоніторингу і первинного фінмоніторингу.

❓ Давайте розберемо, які основні зміни передбачені?!

1. Суб’єктів первинного фін моніторингу стало більше. Віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема, бухгалтерів та суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин).

2. Збільшення порогової суми фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу – з 150 тис грн. до 400 тис грн. Отже, суб’єкти первинного моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, біржі, платіжні організації та інші фінустанови) при досягненні відповідного грошового порогу операцій повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу.

3. Єдиний виняток за сумою операцій – для підприємств, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор, – 30 тис. грн. ☝🏼

4. При цьому, істотно зменшено кількість ознак, за наявності яких операції підлягають моніторингу (з 17 до 4):

– фінансові операції (внесення, переказ, отримання) з готівковими коштами;

– переказ коштів за кордон;

– фінансові операції, якщо одна зі сторін зареєстрована або має фінансовий рахунок у державі, що не виконує рекомендацій у сфері боротьби з відмиванням коштів;

– фінансові операції політиків і пов’язаних із ними осіб.

5. Підозрілі фінансові операції підлягають моніторингу незалежно від суми.

6. В основу системи фінмоніторингу покладено ризик-орієнтований підхід. Цей підхід має на увазі:

– визначення (виявлення);

– оцінку (переоцінку);

– розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або розповсюдження зброї масового знищення;

– вживання відповідних заходів з управління ризиками у спосіб і в обсязі, які забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

7. Відтепер кожен суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен ідентифікувати ризики, притаманні його бізнесу, та запровадити відповідну систему управління такими ризиками. Зокрема, СПФМ повинен буде здійснювати належну перевірку клієнтів та формувати їх ризик-профіль. СПФМ також зобов’язаний здійснювати переоцінку своїх ризиків та ризиків клієнтів на підставі здійснюваних ними транзакцій та актуалізувати їх ризик-профіль.

8. Законом запроваджується обов’язок суб’єктів первинного фінмотніторингу забезпечувати повний доступ до документів та інформації, якою вони володіють про своїх клієнтів, суб’єктам Держфінмоніторингу та правоохоронним органам. При тому, що для цього не потрібні жодні судові рішення, — достатньо рішення такого державного органу. Єдиний виняток передбачений для банків. Спроби внести винятки для адвокатів і нотаріусів не увінчалися успіхом.

Сфера дії нового закону поширюється на:

🔸 громадян України;

🔹 іноземців і осіб без громадянства;

🔸 фізичних осіб – підприємців;

🔹 юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України і за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

🔸 органи місцевого самоврядування;

🔹 правоохоронні та розвідувальні органи;

🔸 інші державні органи України.

Фінансові операції або спроба їх проведення – незалежно від суми, на яку вони проводяться, – уважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу підозрює або має достатні підстави підозрювати, що ці операції (спроба) є результатом злочинної діяльності або стосуються фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. Однак критерії підозрілих операцій прямо не встановлено. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт ПФМ зважає на типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом і оприлюднені ним на своєму сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Законом запроваджено поняття «належна перевірка», що включає:

🔸 ідентифікацію та верифікацію клієнта;

🔹 установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

🔸 установлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

🔹 проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);

🔸 забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

Усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн. мають супроводжуватися щонайменше:

🔸 стосовно платника – номером рахунка / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

🔹 стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка / електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн., або здійснення переказів за межі України такі перекази мають супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

🔸 якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;

🔹 якщо юридична особа – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

!! Ці вимоги не поширюються на випадки здійснення операцій:

– зняття коштів з власного рахунка;

– всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн.,

– перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

– сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;

– переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

– переказу коштів за житлово-комунальні послуги тощо.